Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

он не так уж добр

  • 1 так

    гэтак; дык; так
    * * *
    (этак) гэтак, так
    (в сочетании с прил. в знач. сказ.) такі, гэтакі, гэткі
    (без последствий, без особенной цели, без усилий) так

    писать надо так, а не иначе — пісаць трэба так (гэтак), а не іначай

    так (настолько) жизненно, так (настолько) выразительно — так жыццёва, так выразна

    работу сделал, так можно отдыхать — работу зрабіў, дык можна адпачываць

    работать, так работать — працаваць, дык працаваць

    не знаете, так и скажите — не ведаеце, дык так і скажыце

    я спешу, так как пора идти на работу — я спяшаюся, таму што час (пара) ісці на работу

    так что — так што, такім чынам

    жгло солнце, так что выдержать было невозможно — пякло сонца, так што вытрымаць было немагчыма

    так, чтобы… — так, каб…

    надо выйти пораньше, так, чтобы не опоздать на поезд — трэба выйсці раней, так, каб не спазніцца на поезд

    (утвер.) так, ага
    (усил.) так
    дык (усил. при указании на противопоставление, возражение)

    что с вами? — Так, ничего — што з вамі? — Так, нічога

    все в сборе?Так — усе ў зборы? — Так (ага)

    так, так, ну и дела! — так, так, ну і справы!

    там климат очень суровый, так, морозы доходят до сорока градусов — там клімат вельмі суровы, так, маразы даходзяць да сарака градусаў

    лет, так (этак), десять тому назад — гадоў, так (гэтак) дзесяць таму назад

    и так далее (сокращённо: и т.д.) — і гэтак далей (сокращённо: і г.д.)

    так и быть — няхай будзе так, (ладно) добра

    Русско-белорусский словарь > так

  • 2 так-то

    Русско-белорусский словарь > так-то

  • 3 будь добр

    БУДЬ ДОБР ( БУДЬТЕ ДОБРЫ or ДОБРЫ, БУДЬ ЛЮБЕЗЕН, БУДЬТЕ ЛЮБЕЗНЫ)
    [formula phrase; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. (used to express a polite request) be obliging and do what I am asking you to do:
    - (please < would you>) be so kind as to...;
    - would you be kind enough to...;
    - would you please (kindly, mind)...;
    - might I trouble you to (for a)...;
    - do me a favor and...
         ♦ [Серебряков:] Друзья мои, пришлите мне чай в кабинет, будьте добры! (Чехов 3). [S.:] My friends, be so kind as to have my tea brought to the study (3a).
         ♦ В прихожей заверещал звонок... Скрипач поднял голову и попросил: "Откройте дверь, будьте любезны" (Семёнов 1)....The doorbell tinkled in the hall. The violinist lifted his head and said: "Do me a favour and open the door, will you?" (1a).
    2. (used to express a demand that may go against the will of the person addressed) do what I am telling you (even if you do not want to):
    - make sure that (you do(don'tdo) sth.);
    - be sure (to do (not to do) sth.);
    - be sure and (do sth.);
    - make it a point (not) to...;
    - see that you (do < don't do> sth.);
    - [with ironic intonation] please (would you) be so kind as to (not)...;
    - would you be kind enough (not) to...;
    - would you please (kindly, mind) (not)...
         ♦ "Потрудись отправиться в Орлеан, - сказал Поклен-отец... - и держи экзамен на юридическом факультете. Получи ученую степень. Будь так добр, не провались, ибо денег на тебя ухлопано порядочно" (Булгаков 5). "You will now be kind enough to take a trip to Organs," said Poquelin the elder... wand take an examination in jurisprudence. You must get a degree. And see that you don't fail, for I spent plenty of money on you" (5a).
         ♦ [Кай:] A слёзы нам ни к чему. Без них, будьте любезны (Арбузов 2). [К.:] Tears won't help. No tears, if you please (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > будь добр

  • 4 пусть будет так

    будь так добр, помоги мнеdo be a saint and help with this

    он так же умён, как онаhe is every bit as clever as she

    так весело, что никто не ушёлsuch fun that nobody left

    в том смысле; что; с тем; чтобы; такin the effect that

    Русско-английский большой базовый словарь > пусть будет так

  • 5 хоть бы и так

    так или иначе, в любом случаеin any event

    это именно так; это совершенно верноthis is even so

    он так же умён, как онаhe is every bit as clever as she

    будь так добр, помоги мнеdo be a saint and help with this

    Русско-английский большой базовый словарь > хоть бы и так

  • 6 будь так добр, выключи радио

    Универсальный русско-английский словарь > будь так добр, выключи радио

  • 7 будь так добр, помоги мне

    Универсальный русско-английский словарь > будь так добр, помоги мне

  • 8 будь так добр, принеси мне пальто

    Универсальный русско-английский словарь > будь так добр, принеси мне пальто

  • 9 будь так добр!

    v

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > будь так добр!

  • 10 будь так добр\!

    v
    gener. wees zo goed\!

    Dutch-russian dictionary > будь так добр\!

  • 11 люди

    I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];
    2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).
    II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.
    * * *
    лю́ди, -дей

    в лю́дях — на лю́дях, при лю́дях; ( публично) прилю́дно

    Русско-украинский словарь > люди

  • 12 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 13

    добрый утро и т.д.
    четверка школьная оценка
    * * *
    формы: jók, jót, jól
    1) хоро́ший; хоро́шего ка́чества; уда́вшийся, уда́чный

    jó bor — хоро́шее вино́

    jó darab — хоро́шая пье́са

    jó ellátás — хоро́шее снабже́ние

    jó hallása van — у него́ хоро́ший слух

    2) удо́бный, подходя́щий, благоприя́тный

    jó vmire — удо́бный, подходя́щий для чего

    jó alkalom vmire — подходя́щий слу́чай для чего

    jó fordulat — благоприя́тный поворо́т собы́тий

    3) хоро́ший, счастли́вый (о каком-л. периоде)

    jó gyermekkora volt — у него́ бы́ло счастли́вое де́тство

    4) уда́чный, вы́годный

    jó üzlet — вы́годная сде́лка

    jó vásár volt — э́то была́ вы́годная поку́пка

    5) краси́вый

    jó külsejű — с краси́вой вне́шностью, краси́вый

    6) до́брый ( несущий радость)

    jó hír — до́брая весть

    7) в приветствиях, пожеланиях, формулах вежливости

    jó éjszakát! — споко́йной но́чи!

    jó étvágyat! — прия́тного аппети́та!

    8) хоро́ший, до́брый (об отношениях и т.п.)

    jó barátok — до́брые друзья́

    jó isme- rős — хоро́ший знако́мый

    9) дово́льно большо́й, поря́дочный; значи́тельный, нема́лый ( о количестве); дово́льно до́лгий
    * * *
    I
    mn. A. alapfok 1. (szervezetünkre, érzékszerveinkre kellemesen ható) хороший, прийтный, неплохой, biz. добрый;

    \jó idő (járás) — хорошая погода;

    \jó illat/szag — хороший/ приятный запах; \jó illat/szag van — хорошо пахнуть; \jó illatú/szagú — душистый, пахучий, олагоухающий, благоуханный; \jó íz — хороший вкус; \jó kenyér — хороший хлеб; \jó kolbász — хорошая колбаса; \jó levegő — хороший воздух; \jó vacsora — хороший/biz. добрый ужин; elég \jó — довольно хороший; порядочный, biz. недурной, сносный; elég \jó idő(járás) — порядочная погода; igen/nagyon \jó — очень хороший; куда как хорошо; milyen \jó !
    a) — как хорошо!
    b) (ízről) уак вкусно;
    \jó lenne/volna — как хорошо было бы; biz. не мешало бы;
    de \jó volna egy pohár bor! — как хорошо было бы выпить стакан вина!; \jó lenne munkához látni — хорошо было бы v. biz. не худо бы приняться за работу/дело;

    2. (az emberi természetre kedvező, igényeinknek megfelelő) хороший;

    \jó állás — хорошее место; biz. тёплое местечко;

    \jó élet/sora van — хорошо жить кому-л.; \jó ellátás/koszt — хороший стол; \jó konyha — хорошая кухня;

    3. (kedvező, megfelelő, előnyös) хороший, благополучный;

    \jó alkalom — хороший/благополучный случай;

    \jó év — хороший год; (jó termést hozó) урожайный год; \jó helyen tapogatódzik — искать где следует; \jó helyre fordul — обратиться куда следует; \jó helyezést ért el — занять хорошее место; \jó hír — хорошая весть; \jó kereseti lehetőség — хорошая возможность заработать; доходная работа; kártya. \jó lapjai vannak — иметь хорошие карты; nép. \jó szerrel (könnyen) — легко; \jó vásár — выгодная сделка; \jónak gondol/ítél/lát vmit — считать правильным/уместным/целесообразным; mindenki azt teszi, amit \jónak lát — каждый делает, что ему заблагорассудится; a termés \jónak ígérkezik — передвидится хороший урожай; урожай обещает быть хорошим;

    4.

    (értékálló) \jó pénz/valuta — твёрдая валюта;

    5. (kellemes, derűs, vidám) хороший, весёлый, бодрый;

    \jó érzés — приятное чувство; удовольствие;

    \jó hangulat — хорошее/бодрое/весёлое настроение; (társaságról) мажорное настроение; \jó hangulatban — в хорошем/бодром настроении; \jó hangulatban van — у него весёлое настроение; быть в духе/ударе; \jó kedélyű — весёлый, благодушный; \jó kedélyű ember — веселчак; \jó napja van
    a) (jó hangulatban van) — он хорошо настроен;
    b) (szerencsés) у него счастливый день;
    c) (engedékeny hangulatban van) у него уступчивое настроение;
    a régi \jó idő(k) — доброе старое время;

    6.

    (jó kívánságként) \jó egészséget! — доброго здоровья! \jó éjszakát! спокойной ночи!;

    \jó estét! — добрый вечер !; \jó étvágyat! — приятного аппетита! \jó napot! добрый день! \jó reggelt! доброе утро! \jó pihenés хороший отдых; \jó pihenést! — желаю вам хорошо отдохнуть; \jó szerencsét! — доброй удачи! biz. ни пуха ни пера;

    \jó utat счастливого пути! 7.

    (jó magaviseletű, jó erkölcsű) — добрый, rég. благой;

    \jó ember — добрый человек; biz. добряк; \jó gyerek (mondatként) — он хороший мальчик;

    8. (rátermett, hozzáértő) хороший, nép. ладний;

    \jó gazda — хороший/nép. ладный хозяин;

    \jó háziasszony — хорошая хозяйка; \jó tanító — хороший учитель;

    9. (kedves, szelíd, jóindulatú) хороший, добрый. благонамеренный;

    \jó asszony — добрая/хорошая женщина;

    \jó barát — хороший друг; добрый приятель; \jó ember (rég., nép. megszólításként is) — добрый человек; \jó emberek — добрые/хорошие люди; \jó ismerős — хороший знакомый; átv. vkinek a \jó szelleme — добрый гений кого-л.; \jó szívvel — от доброго сердца; \jó szóval (szépszerével) — добрым словом; nagyon \jó természet — прекрасный характер; légy oly \jó — будь так добр(а); ő \jó hozzám — он добр ко мне; \jó érzületű — благонамеренный; \jó szándékú emberek — люди доброй воли; \jó szemmel néz vmit — одобрить что-л.; nem néz \jó szemmel vmit — не одобрять что-л.;

    10. (zavartalan) хороший;

    \jó barátságban van vkivel — быть в дружбе/ в дружеских отношениях с кем-л.;

    mindenkivel \jó viszonyban van — он со всеми в хороших отношениях; он со всеми ладит;

    11.

    (becsületes, tekintélyes) vkinek a \jó híre/hírneve — доброе имя кого-л.; безупречная репутация кого-л.;

    \jó hírű — пользующийся хорошей репутацией; пользоваться доброй славой; átv. \jó forrásból — из надёжного/верного источника; rég. \jó családból való ember — человек из хорошей семьи/reg фамилии;

    12. (kellemes, megnyerő) хороший;

    \jó modor — хороший тон;

    \jó modora van — у него хорошие манеры; он ведёт себя благовоспитанно;

    13. (alkalmas) хороший, (при)годный (к чему-л.); (jó minőségű) доброкачественный;

    \jó lakás — хорошая квартира;

    \jó 10 — хорошая лошадь; \jó lovú — добро-, конный; \jó posztó — хорошее сукно; elég \jó — довольно хорошо; ничего себе; ez az anyag/ szövet elég \jó — эта материя ничего себе; ez a csizma \jó nekem — сапоги мне (как раз) впору; \jó minőségű áru — товар хорошего качества; mindenre \jó ( — при)годный на всё; átv. \jó iskolába járt — он прошёл хорошую школу; ez \jó lecke lesz neked — это будет тебе уроком;

    mire \jó ez ? это к чему v. зачем ? nép. что в этом проку? 14.

    (hasznos, megfelelő) — хороший;

    \jó gondolat — хорошая мысль; \jó példa — хороший пример; \jó tanács — хороший/reg благой совет;

    15.

    (testi állapotról) \jó egészség — крепкое здоровье;

    \jó egészségnek örvend — обладать хорошим здоровьем; még \jó erőben van — он ещё крепок на ногах; он ещё бодр(ый); \jó étvágy — хороший аппетит; \jó étvággyal eszik — есть с аппетитом; есть с хорошим/ большим аппетитом; \jó étvágyat! — приятного аппетита!; \jó füle van
    a) — у него уороший слух; (zenei hallásról) у него музыкальный слух;
    b) átv. (azt is meghallja, amit nem neki szántak) у него тонкий слух;
    \jó gyomra van
    a) — иметь хороший/крепкий желудок;
    b) átv. иметь лужёный желудок;
    \jó orra van
    a) — иметь тонкое обоняние;
    b) átv. (éles a szimatja) у него хороший нюх;
    \jó szeme van
    a) — иметь хорошее зрение;
    b) átv. у него зоркие глаза;
    \jó húsban van — быть в теле;
    \jó színben van — иметь хороший цвет лица; хорошо выглядеть;

    tréf. \jó cúgja van ! он умеет здо рово пить! 16.

    (tetszetős, csinos) \jó külső/ megjelenés — прийтная внешность; rég. благообразный вид;

    \jó — по она недурна собой; biz. \jó bőr — хорошенькая бабёнка; \jó alakú — статный; \jó hangú — имеющий хороший голос; biz. голосистый; \jó hangzású — благозвучный; \jó járású ló
    a) — лошадь с красивым шагом;
    b) (gyors járású) быстроходная лошадь;

    17. (kifogástalan, pl. munka) грамотный;

    a rajz \jó — рисунок хорош/грамотен;

    18.

    (helyes) \jó magyarsággal v. oroszsággal beszél — он говорит на чистом венгерском v. русском языке;

    \jó cselekedet — благойдение, nép. добродетель h.; \jó intézkedések — уместные/целесообразные мероприйтия; \jó írás — хороший/красивый почерк;

    19.

    (kedvező, elismerő) \jó véleménynyel van vkiről — быть хорошего мнения о ком-л;

    20. (művészileg értékes) хороший, ценный;

    \jó könyv. — хорошая книга;

    \jó zene. — хорошая музыка; \jó zeneszerző — хороший композитор;

    21. (nem kimagasló) порядочный;

    \jó átlag

    a) (tanulásban) — хорошая средняя успеваемость;
    b) mgazd. урожайность;

    c) (személyről, pl. tanulásban) ( — ученик) средней успеваемости;

    22.

    (elég nagy, hosszú síb) \jó adag — порядочная порция;

    \jó darab — большой кусок (чего-л); \jó áron ad el vmit — продавать/продать за порядочную цену; \jóutat tesz meg — пройти порядочное расстояние;

    23.

    (határozóként, más — шл-vel, szn-vel v. hat-val} \jó tíz kilométer десять километров с хвостиком/лишком;

    \jó három kiló hús — добрых три кило мяса; biz. мяса три кило с лишним/ походом; \jó húsz éves — ему двадцать лет с лишком; a vacsora \jó két órát tartott — ужин тянулся добрых два часа; \jó drága — очень дорогой; ma \jó hideg van — сегодня довольно холодно; \jó sok bort ivott — он выпил хорошую порцию вина; \jó előre — заблаговременно; \jó előre felkészül vmire — готовиться к чему-л. заблаговременно; \jó ideje — уже давно; \jó régen — давным-давно;

    24.

    biz., gúny. \jó kis kifogás! — хорошая оговорка!;

    \jó kis muri volt! нечего сказать, хорошая комедия была! 25.

    (feleletben, helyeslés, beleegyezés jeleként) — хорошо ! ладно ! так! táj. добро !;

    \jó, \jó ! — хорошо, хорошо ! (megnyugtatásképpen) ну, ну !; \jó, legyen ahogy akarod! — ладно, будь по-твоему !;

    \jó, \jó, többet nem teszem ! ну, ну, не буду! 26.

    \jóvá tesz — исправлять/исправить;

    27.

    közm. \jó bornak nem kell cégér — хороший товар сам себя хвалит;

    minden \jó, ha \jó a vége — хорошо то, что хорошо кончается; конецделу венец; конец венчает дело; mindenütt \jó, de legjobb otthon — при солнышке тепло, при матушке добро; az ígéret szép szó, ha megtartják úgy \jó — уговор дороже денег;

    28.

    nem \jó — нехороший, недобрый;

    nem valami \jó — слабоватый; nem \jó vele ujjat húzni v. tréfálni — с ним шутки плохи;

    В. kf. jobb, ff. legjobb 1. лучший; (állítmányi alakban) лучше;

    mindennél jobb — лучше всего;

    sokkal jobb — гораздо/ много лучше; jobb ez önnek? — лучше ли вам? jobb, ha elmegy — вам лучше уйти; jobb itt maradni — лучше остаться здесь; jobb nem is beszélni róla! — лучше и не говорить об этом; szól., rég. унеси ты моё горе!; jobb nem is kérdezni — лучше не спрашивать; kevesebb, de jobb — меньше да лучше; a munka jobb megszervezése — лучшая организация труда; a te szobád jobb a miénknél — твой комната лучше нашей;

    nem is kívántam semmi jobbat ничего лучшего я не желал;
    a legjobb fajta лучший/высший сорт; a legjobb minőség лучшее/высшее качество;

    rég. jobb családból/ házból való fiú tanulónak felvétetik — мальчик из хорошей семьи принимается в ученики;

    2. jobbnak lát vmit (tenni) предпочитать/ предпочесть делать что-л.;

    jobbra fordít — изменить/изменить что-л. к лучшему;

    jobbra fordul — измениться/измениться к лучшему; улучшаться/улучшиться; minden jobbra fordul — всё идёт к лучшему; a sorsa jobbra fordult — его судьба изменилась к лучшему; az idő jobbra fordult — погода улучшилась; jobbra fordulás (javulás) — улучшение; egészségi állapotának jobbra fordulása — улучшение его/её здоровья;

    3.

    biz., argó. jobb alak/pipa/ cég/firma — хороший фрукт/тип;

    4.

    szól. annál jobb — тем лучше;

    minél hamarább, annál jobb — чем раньше, тем лучше; minél több, annál jobb — чем больше, тем лучше;

    a legjobb esetben в лучшем случае;
    megesik az a legjobb családban is с каждым может случиться;

    jobb ügyhöz méltó buzgalommal — с усердием достойным благородного дела;

    5.

    közm. jobb későn, mint soha — лучше поздно, чем никогда;

    jobb ma egy veréb, mint holnap egy túzok — не сули журавли в небе, а дай синицу в руки;

    az éhség a legjobb szakács голод — лучший повар; голодному Федоту и рена в охоту;
    II

    fn. [\jót, java v. \jója, \jók v. javak] 1. — добро; (vkinek, vminek a java) благо;

    a \jó eszméje — идея добра; minden földi \jó forrása — источник всех земных благ; szól. nem származik belőle semmi \jó — из этого не будет проку; jobb híján — за неимением лучшего; jobb se kell — лучше не надо; \jóba, rosszba belenyugszik — смириться с судьбой; \jóban van vkivel
    a) — быть в хороших отношениях с кем-л.; szól. быть на короткой ноге (v. на короткую ногу) с кем-л.; хлеб-соль водить с кем-л.;
    b) {szerelmi viszonyban van vele) быть в интимных отношениях с кем-л.;
    \jóbán-rosszban — и в беде и в радости; szól. на коне и под конём;
    ez már sok a \jóból — это уже слишком; közm. \jóból is megárt a sok — хорошенького понемножку; (a) \jóért, rosszal fizet платить за добро злом; még minden \jóra fordulhat — ещё всё может обойтись; ez nem vezet \jóra — это к добру не приведёт; \jót akar — доброжелательствовать; menj innen, ha \jót akarsz — уходи подобру-поздорову; minden \jót — всего хорошего! всего лучшего! всего доброго! biz. всех благ; minden \jót kívánok ( — желаю вам) всего хорошего/доброго; \jót tesz — делать доброе дело; \jót tesz vkivel — делать добро кому-л.; ne várj tőle semmi \jót — не жди от него ничего хорошего; semmi \jót sem lehet várni tőle — из него не будет проку; közm. legfőbb \jó az egészség — здоровье — наивысшее дсбро; minden rosszban van valami \jó is — нет худа без добра;

    2.

    (erkölcsileg \jó személy) — а \jók és a gonoszok добрые и злые;

    3.

    (alkalmas vmire) csak a \jókat. alkalmazzák, a többieket nem — принимают только пригодных, а других нет;

    gúny. \jóhoz fordultál ! — к хорошему человеку ты обратился!; \jóra bíztad ! — есть на кого положиться !; \jótól kérdi! — есть у кого спросить!; \jóval kezdtél ki! — ты напал на хорошего человека;

    4. isk. (osztályzat) четвёрка;

    \jó rendű tanuló — четвёрочник, (leány) четвёрочница;

    5. a legjobb az egészben (v. az egész históriában) az, hogy… самое забавное в этом, что…;
    6. ld. javak; 7.

    (hat.-ként) \jót alszik — хорошо спать;

    \jót eszik v. iszik — хорошо есть v. пить; \jót húzott az üvegből — он здорово потянул из бутылки; \jót sétáltunk — мы здорово погуляли

    Magyar-orosz szótár >

  • 14 dobry

    прил.
    • благодушный
    • благоприятный
    • благосклонный
    • верный
    • вкусный
    • добродушный
    • доброжелательный
    • добрый
    • искусный
    • красивый
    • милостивый
    • подходящий
    • приятный
    • хороший
    * * *
    1) (pozostałe znaczenia) хороший
    2) (smaczny) вкусный
    3) (cały) добрый (полный)
    4) (w sensie moralnym) добрый
    * * *
    dob|ry
    \dobryrzy, lepszy 1. добрый, хороший;

    bądź tak \dobry будь так добр (любезен); сделай одолжение; w \dobryrej wierze (intencji) c лучшими намерениями; to ma \dobryre i złe strony это имеет свои положительные и отрицательные стороны;

    2. \dobryге добро, благо;

    nie wyszło mu to na \dobryre это ему не пошло впрок; ● \dobry interes выгодное дело; na \dobryrą sprawę в сущности, собственно говоря; brać za \dobryrą monetę принимать за чистую монету; па \dobryге совсем; окончательно; как следует; ściemniło się na \dobryre совсем стемнело;

    rozzłościć się na те рассердиться (разозлиться) не на шутку;

    po \dobryremu добром; być \dobryrej myśli не терять надежды; не унывать; оптимистически смотреть в будущее; dzień \dobry! добрый день!, здравствуйте!; \dobry wieczór! добрый вечер!

    * * *
    dobrzy, lepszy
    1) до́брый, хоро́ший

    bądź tak dobryбудь так добр (любе́зен); сде́лай одолже́ние

    w dobrej wierze (intencji) — c лу́чшими наме́рениями

    to ma dobre i złe strony — э́то име́ет свои́ положи́тельные и отрица́тельные сто́роны

    2) dobre с добро́, бла́го

    nie wyszło mu to na dobre — э́то ему́ не пошло́ впрок

    - na dobrą sprawę - ściemniło się na dobre
    - rozzłościć się na dobre
    - po dobremu
    - być dobrej myśli
    - dzień dobry!
    - dobry wieczór!

    Słownik polsko-rosyjski > dobry

  • 15 принимать

    принять
    1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;
    2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];
    3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;
    4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;
    5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`ять
    1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти
    2) ( брать) бра́ти, взя́ти

    \принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)

    3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути
    4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти
    5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)
    6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе
    7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти
    8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти
    9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

    ме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів

    Русско-украинский словарь > принимать

  • 16 call

    [kɔːl] 1. гл.
    1) кричать; окликать

    to call down — позвать вниз, пригласить сойти вниз

    From the bottom of the stairs Jane called up "Have you seen my blue bag?" — С самого низа лестницы Джейн крикнула наверх: "Ты не видел моей синей сумки?"

    He is in the next room, call him. — Он в соседней комнате, позови его.

    He called to her. — Он окликнул её.

    Jane call out when she saw her friend across the street. — Джейн окликнула свою подругу, когда увидела её на другой стороне улицы.

    Syn:
    2) издавать характерные звуки (о птицах, животных); жужжать ( о насекомых)
    3) = call up звонить, говорить по телефону

    to call about smth. — звонить насчёт чего-л., по поводу чего-л.

    to call back — перезванивать, звонить по телефону в ответ на звонок

    I tried to call you about our meeting, but you weren't in. — Я пытался позвонить вам по поводу нашей встречи, но вас не было.

    He called me from New York. — Он позвонил мне из Нью-Йорка.

    We called them to say that... — Мы сообщили им по телефону, что...

    Please call me up tomorrow morning. — Позвони мне, пожалуйста, завтра утром.

    Would you ask her to call me back? — Будь так добр, попроси её мне перезвонить.

    4)
    а) вызывать, созывать ( сигналом)

    The bell called to dinner. — Позвонили к обеду.

    б) = call in приглашать ( домой), звать ( к себе); вызывать ( на дом)

    He screamed for his wife to call an ambulance. — Он закричал, чтобы жена вызвала скорую помощь.

    в) = call out вызывать (откуда-л.)

    The doctor has been called out every night this week. — На этой неделе доктор был на вызовах каждую ночь.

    5) юр. вызывать ( в суд)
    6) = call up будить

    Please call me (up) at 7 o'clock tomorrow. — Будь так добр, разбуди меня завтра в семь утра.

    7) собирать, созывать

    A meeting has been called for Monday. — Собрание было назначено на понедельник.

    Call all the members together and we'll take a vote. — Собери всех членов комитета и мы проголосуем.

    - call an election
    - call a parliament
    Syn:
    8) ( call for) требовать

    The situation called for drastic measures. — Положение требовало принятия решительных мер.

    Henry called for the waiter in a loud voice. — Генри громко потребовал официанта.

    The opposition are calling for a general election. — Оппозиция требует всеобщих выборов.

    9) ( call for) обычно страд. нуждаться в (чём-л.)

    Your remark was not called for. — Ваше замечание было неуместно.

    10) = call in / by / round заходить; навещать, наносить визит

    to call (up)on smb. — навестить кого-л.

    to call about smth. — зайти насчёт чего-л., по какому-л. делу

    Will you call for my dress at the cleaner's? — Зайди за моим платьем в чистку, пожалуйста.

    I called at the office as I was passing, but you were out. — Проходя мимо офиса, я зашёл, но тебя не было на месте.

    There's a man at the door who says he's calling about your insurance. — Тут человек говорит, что он пришёл по поводу твоей страховки.

    Permit me to call on you next Tuesday afternoon. — Разрешите мне зайти в следующий вторник после обеда.

    When you're next in town, do call by. — Когда будешь в городе в следующий раз, заходи обязательно.

    The salesman will call back at any house he missed. — Продавец посетит каждый дом, который пропустил.

    11) называть; давать имя

    to call smb. by the title — титуловать кого-л., называть кого-л. по титулу, сану

    He is called Tom. — Его зовут Том.

    The speech was interrupted by members of the Conservative Party, who called him a traitor. — Речь была прервана членами партии консерваторов, которые назвали его предателем.

    He was called after his father. — Его назвали в честь отца.

    If you call him just by his family name he won't answer you. — Если ты назовёшь его по фамилии, он тебе не ответит.

    - call smb. names
    12) считать, полагать

    I call this a good house. — Я нахожу, что это хороший дом.

    I call that a shame. — По-моему, это стыдно.

    They call it ten miles. — Считается, что здесь десять миль.

    He calls him his son. — Он считает его своим сыном.

    The results of the conference are called satisfactory. — Считается, что конференция дала положительные результаты.

    Syn:
    13) вызывать ( в памяти), вспоминать

    to call to mind / memory — припомнить, вспомнить

    14) ( call into) приводить в ( какое-л. состояние)

    to call into existence / being — вызывать к жизни, создавать, осуществлять

    15) (call (up)on / to) призывать к (чему-л.); обращаться по поводу (чего-л.)

    to call smb.'s attention to smth. — обращать чьё-л. внимание на что-л.

    to call smb. to account — призвать к ответу; потребовать объяснения

    to call smb. to arms — призвать к оружию, призвать под знамёна

    to call to attentionвоен. скомандовать "смирно"

    to call to order — призвать к порядку; амер. открыть собрание

    to call smb. for smth. — обратиться к кому-л. за чем-л.

    Lord Berkley called on all his friends to help him. — Лорд Беркли обратился ко всем своим друзьям за помощью.

    16) ( call (up)on) приглашать высказаться, предоставлять слово

    The chairman called on the next speaker. — Председатель передал слово следующему докладчику.

    17) = call out выкрикивать (что-л. чётким, громким голосом); вызывать (по именам, фамилиям); объявлять; оглашать

    to call the scoreспорт. объявлять счёт

    Here the captain called a halt. — В этом месте капитан объявил привал.

    18) карт. объявлять (карту, масть)
    20) театр. вызывать ( актёра) на сцену; объявлять (о начале какой-л. части представления)

    He was called for the last act. — Ему объявили, чтобы он был готов к последнему действию.

    22) призвать в "лучший" мир

    All the doctors can't save him. He's called. — Ни один врач не сможет спасти его. Он обречён.

    The steamer calls at several ports along the way. — По пути пароход заходит в несколько портов.

    The ship calls at several ports to pick up passengers before crossing the ocean. — Прежде чем отправиться в плавание через океан, этот корабль обойдёт несколько портов и заберёт пассажиров.

    24) останавливаться, делать краткую остановку ( о транспортном средстве)

    The steamer calls at several ports along the way. — По пути пароход делает остановку в нескольких портах.

    This train will call at all stations to Broxbourne. — Этот поезд проследует до Броксбурна со всеми остановками.

    - call back
    - call down
    - call forth
    - call over
    - call up
    ••

    to call the play / tune — распоряжаться; задавать тон

    to call smb. over the coals — ругать кого-л., делать кому-л. выговор; давать нагоняй

    to have nothing to call one's own — ничего не иметь, быть без средств

    to call it square — удовлетворяться, примиряться

    2. сущ.
    1) крик; зов

    Suddenly he heard loud calls for help. — Вдруг он услышал громкие крики о помощи.

    Syn:
    shout 1., cry 1.
    2) крик, голос (животного, птицы)
    3) манок, дудка ( для ловли птиц)
    4) сигнал; (барабанный) сбор; свисток; звонок
    5) телефонный вызов, телефонный звонок; телефонный разговор

    long-distance / trunk call — междугородный телефонный вызов

    to give smb. a call — позвонить кому-л.

    to make / place a call to smb. — сделать кому-л. телефонный звонок

    to answer / return / take a call — ответить на телефонный звонок

    One call was for me. — Один раз звонили мне.

    The operator put my call right through. — Телефонистка сразу же соединила меня.

    collect callамер. телефонный разговор, оплачиваемый абонентом, которому звонят

    transferred-charge callбрит. телефонный разговор, оплачиваемый абонентом, которому звонят

    dial-direct callамер. прямой телефонный звонок

    direct-dialled callбрит. прямой телефонный звонок

    operator-assisted callамер. звонок через телефониста

    6) визит, посещение ( обычно краткий)

    professional callвызов специалиста (врача, адвоката)

    He decided to pay a call on Tom. — Он решил нанести визит Тому.

    8) требование; просьба

    There have been calls for a new kind of security arrangement. — Раздавались требования обновить меры безопасности.

    He has many calls on his money. — К нему постоянно обращаются за деньгами.

    Syn:
    9) необходимость, нужда

    You have no call to blush. — Вам нечего краснеть.

    There is no call for such behavior. — Такое поведение ничем не оправдано.

    Syn:
    need 1.
    10) = roll call перекличка; время переклички
    11) влечение, тяга; зов

    You must be feeling exhilarated by the call of the new. — Вероятно, вы чувствуете радость от тяги к новому.

    12) зов, знамение приближающейся смерти

    to get one's call, to get the call — умереть; быть на грани смерти

    14) театр. сбор актёров на репетицию

    The call is for 11 o'clock. — Репетиция назначена на 11 часов.

    15) юр. вызов ( в суд)
    17) фин. требование уплаты долга, очередного взноса
    20) карт. объявление ( козырной масти)
    ••

    at call — наготове, к услугам

    Англо-русский современный словарь > call

  • 17 gut

    хоро́ший. erfolgreich: Reise, Tag auch уда́чный. ertragreich: Jahr auch урожа́йный. glücklich: Ende auch благополу́чный. gutherzig, gütig: Mensch, Rat, Tat auch; Absicht, Sitte Wort; günstig: Nachricht; mengenmäßig reichlich: Stunde, Hälfte, Kilometer; in Gruß-, Wunschformeln до́брый. groß: Erfolg большо́й. rein: Gewissen чи́стый, споко́йный. für festliche Anlässe: Kleidung выходно́й. adv хорошо́ [уда́чно благополу́чно]. sehr: gefallen, kleiden, sich eignen о́чень. bleibt auch unübersetzt. ohne weiteres: sich merken lassen, sich eignen легко́ [хк]. eine gute Gelegenheit abwarten дожида́ться /-жда́ться подходя́щего слу́чая. möglichst gut adv как мо́жно лу́чше. gut [besser] gefallen нра́виться по- о́чень [бо́льше]. mit jdm. gut auskommen ужива́ться /-жи́ться <ла́дить /по-> с кем-н. gut davonkommen mit heiler Haut легко́ отде́лываться /-де́латься. sich gut eignen zu etw. (хорошо́) подходи́ть для чего́-н. dieser Bahnhof eignet sich gut zum Verladen э́тот вокза́л (о́чень) удо́бен <приго́ден> для погру́зки. es geht jdm. gut у кого́-н. дела́ иду́т хорошо́. ist gesund auch кто-н. здоро́в. alles geht gut всё обстои́т хорошо́. jd. hat es gut кому́-н. хорошо́. etw. aus guter Quelle haben < wissen> знать что-н. из достове́рного исто́чника. ich halte es für gut, daß … я счита́ю э́то пра́вильным, что … das kleidet dich gut э́то тебе́ (о́чень) идёт <к лицу́>. gute Geschäfte machen заключа́ть заключи́ть уда́чные сде́лки. kein gutes Ende nehmen пло́хо конча́ться ко́нчиться. das nimmt kein gutes Ende э́то ни к чему́ хоро́шему не приведёт. etw. schmeckt gut что-н. вку́сно. zu etw. gut sein быть приго́дным для чего́-н. <к чему́-н.>. wozu ist das gut?, wozu soll das gut sein? для чего́ э́то ? / на что э́то годи́тся ? ganz gut sein einigermaßen быть неплохи́м <дово́льно хоро́шим>. jd. will etw. ganz gut machen кто-н. хо́чет сде́лать что-н. как сле́дует. in etw. gut sein in best. Lehrfach име́ть хоро́шие оце́нки <хорошо́ успева́ть> по чему́-н. jdm. ist gut кто-н. чу́вствует [ус] себя́ хорошо́. jdm. ist (es) nicht gut кто-н. чу́вствует себя́ нева́жно. lassen Sie es gut sein! хва́тит ! / доста́точно ! etw. steht gut v. Saat что-н. в хоро́шем состоя́нии. etw. steht jdm. gut v. Kleidung что-н. кому́-н. идёт <к лицу́>. (sich) mit jdm. gut stehen быть с кем-н. в хоро́ших отноше́ниях. es trifft sich gut, daß … э́то хорошо́, что … sich gut verkaufen по́льзоваться больши́м спро́сом. es wird alles wieder gut! всё опя́ть бу́дет хорошо́ ! | es geschah in guter Absicht <in gutem Glauben> э́то (бы́ло) из до́брых побужде́ний. eine gute (alte) Haut < Seele> до́брая душа́, добря́к. sei [seien Sie] so gut und … будь так добр <любе́зен> [бу́дьте так добры́ <любе́зны>], … / сде́лай [сде́лайте] одолже́ние. seien Sie [sei] so gut! бу́дьте добры́ <любе́зны> [будь добр <любе́зен>]! jdm. gut sein, es mit jdm. gut meinen, zu < mit> jdm. gut sein быть хоро́шим <до́брым> к кому́-н. <с кем-н.>, хорошо́ относи́ться к кому́-н. jdm. gut zureden утеша́ть /-те́шить кого́-н. bei Aufregung auch успока́ивать успоко́ить кого́-н. mit jdm. wieder gut sein быть сно́ва в хоро́ших отноше́ниях с кем-н. | die gute Stube пара́дная ко́мната, гости́ная adj . etw. ist für gut что-н. для осо́бых слу́чаев. dieses Porzellan ist für gut э́тот фарфо́р (предназна́чен) для осо́бых <торже́ственных> слу́чаев. etw. mit gut bewerten, für etw. gut (ein gut) geben als Note ста́вить по- "хорошо́" за что-н. | dazu braucht man gut und gerne fünf Stunden на э́то пона́добится до́брых <це́лых> пять часо́в. das ist gut drei Monate her э́то бы́ло до́брых три ме́сяца тому́ наза́д. bis dahin ist es ein guter Kilometer <ist es gut ein Kilometer> до э́того ме́ста до́брый киломе́тр. wir haben einen guten Doppelzentner geerntet мы убра́ли це́нтнер с ли́шним. in einer guten Stunde через час с ли́шним. ein gut(er) Teil бо́льшая часть <до́ля>. es wird noch eine gute Weile dauern э́то продли́тся ещё не́которое вре́мя. das hat noch gute Weile э́то бу́дет ещё не ско́ро. ein gut(er) Teil der Schuld значи́тельная часть вины́ | guten Tag [Morgen]! до́брый день !, здра́вствуйте ! [до́брое у́тро!]. gute Nacht! споко́йной но́чи ! gute Besserung! поправля́йтесь !, выздора́вливайте ! gute Reise < Fahrt>! счастли́вого <до́брого> пути́ !, в до́брый путь ! ein gutes neues Jahr! с но́вым го́дом ! guten Appetit! прия́тного аппети́та ! guten Erfolg! жела́ю успе́ха !, в до́брый час ! gute Erholung! хоро́шего о́тдыха. gut Holz! жела́ю уда́чи !, жела́ю уда́чной игры́ ! laß es dir gut gehen! будь здоро́в ! guter Mann [Freund]! in Anrede до́брый челове́к [друг]! | nichts gutes ahnen не ожида́ть ничего́ хоро́шего. nichts gutes bedeuten не предвеща́ть ничего́ хоро́шего. gern etwas gutes essen [trinken] люби́ть хорошо́ пое́сть [вы́пить]. viel gutes von jdm. hören слы́шать о ком-н. мно́го хоро́шего. jdm. gutes tun де́лать с- что-н. хоро́шее кому́-н., де́лать /- что-н. хоро́шее для кого́-н. im guten по-до́брому, по-хоро́шему. wir sind im guten auseinandergegangen мы разошли́сь по-до́брому <по-хоро́шему>. ich sage es dir im guten я говорю́ э́то тебе́ по-хоро́шему. gut dran sein mit jdm. быть с кем-н. в хоро́ших отноше́ниях, ла́дить с кем-н. jd. ist gut dran кому́-н. хорошо́. so gut wie почти́. die Sache ist so gut wie beschlossen де́ло уже́ почти́ решено́. so gut wie jeder почти́ ка́ждый. gut und gern по ме́ньшей ме́ре. so gut er kann как то́лько он мо́жет. schon gut! ла́дно ! jdm. ist nichts gut genug кому́-н. всё не доста́точно. es mit etw. gut sein lassen дово́льствоваться чем-н., примиря́ться /-мири́ться с чем-н. laß (es man) gut sein! / lassen wir es gut sein! ничего́ ! / пустяки́ ! / не бу́дем говори́ть об э́том ! ( und) damit gut! не бу́дем бо́льше говори́ть об э́том ! / оста́вим э́то ! du bist gut! deine Meinung verblüfft mich ты стра́нно рассужда́ешь ! das ist gut! positiv э́то хорошо́ ! mißbilligend э́то здо́рово ! das kann ja gut werden! вот бу́дут дела́ ! hier ist gut sein! здесь хорошо́ ! jd. tut gut daran + Inf кто-н. пра́вильно поступа́ет <хорошо́ де́лает> + что- Satz / посту́пит <сде́лает> + е́сли- Satz . du tust gut daran, zu schweigen ты пра́вильно поступа́ешь, что молчи́шь. Sie täten gut daran, zu kommen вы хорошо́ сде́лаете, е́сли придёте. jd. hat gut lachen [scherzen/reden] кому́-н. хорошо́ смея́ться [шути́ть говори́ть]. das ist (ja ganz) schön und gut, aber … всё э́то великоле́пно, но … hinterher ist immer gut reden за́дним умо́м все кре́пки / легко́ говори́ть, когда́ всё уже́ позади́. na, denn gute Nacht! вот тебе́ и на ! | sein gutes haben име́ть (та́кже) свои́ хоро́шие <положи́тельные> сто́роны. ich wünsche Ihnen alles gute жела́ю Вам всего́ хоро́шего <до́брого>. jd. hat nichts gutes im Sinne, jd. führt nichts gutes im Schilde от кого́-н. нельзя́ ждать ничего́ хоро́шего. das gute an < bei> der Sache ist … положи́тельная сторона́ э́того (де́ла) состои́т в том … etw. zum guten lenken < wenden> дава́ть дать де́лу благоприя́тный оборо́т. jdm. zum guten reden мири́ть <примиря́ть, увещева́ть> кого́-н. das schlägt mir noch zum guten aus э́то ещё обернётся в мою́ по́льзу. des guten zu viel tun де́лать с- сли́шком мно́го хоро́шего. das ist zu viel des guten! э́то изли́шне ! / э́то уж сли́шком !

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > gut

  • 18 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 19 si

    %=1 adv.
    1. (intensif) так; тако́й; насто́лько; в тако́й ме́ре <сте́пени>; до тако́й сте́пени (, что); до того́; a) (avec un adj. attribut) так ou как + forme courte; тако́й ou како́й + forme longue (avec exclamation);

    il est si boni — он так добр!, он тако́й до́брый!, како́й он до́брый!, il paraissait si intelligent! — он каза́лся таки́м у́мным!, каки́м у́мным он кача́лся! b) (avec-un adj. épithète) — тако́й + forme longue;столь littér.;

    un homme si gentil — тако́й ми́лый челове́к; une chose si rare — така́я < столь> ре́дкая вещь с) (avec un adv.) — так; как (souvent avec exclamation); — о́чень ( intensité); ne cours pas si vite! — не беги́ так бы́стро!; il joue si bien du piano — он так <о́чень> хорошо́ <как хорошо́ он> игра́ет на пиани́но d) (avec un nom, dans des expressions): j'ai si faim — я так <о́чень> го́лоден, как я го́лоден!; j'ai si froid ∑ — мне так <о́чень> хо́лодно, как мне хо́лодно! e) (avec négation) — так [-то]; столь; ce n'est pas si facile — э́то не так-то легко́!; je n'ai jamais reçu un si bon accueil +2 — мне никогда́ не устра́ивали тако́й < столь> тёплый приём, ∑ меня́ никогда́ так хорошо́ не встреча́ли

    2.:
    si... que a) (comparaison) так... как; тако́й... како́й;

    il n'était pas si intelligent qu'il le paraissait — он был не таки́м у́мным, каки́м < как> каза́лся; он был не так умён, как каза́лся:

    je ne suis pas si riche que lui ∫ — я не так бога́т <не тако́й бога́тый>, как он b) (conséquence) — так, тако́й, что... (что́бы...); il court si vite qu'on ne peut le rattraper — он бежи́т так бы́стро, что его́ не дого́нишь; les fruits sont si chers qu'on ne peut plus en acheter — фру́кты таки́е дороги́е <так доро́ги>, что их не ку́пишь; court-il si vite qu'on ne puisse le rattraper? — неуже́ли он бежи́т так бы́стро, что его́ нельзя́ догна́ть?; il ne court pas si vite qu'on ne puisse le rattraper — он не так бы́стро бежи́т, что́бы его́ нельзя́ бы́ло [бы] догна́ть;

    [tant et] si bien que... так что...;
    se traduit facilement par la conjonction и, вот и;

    il ne suivait plus les cours, tant et si bien qu'il échoua à l'examen — он бо́льше не посеща́л заня́тий, так.что < вот и> провали́лся на экза́менах с) (concession) — как ни; како́й ни; как бы ни; како́й бы ни; хотя́; хоть, хотя́ бы (avec parfois en tête de la principale a; — но; одна́ко; тем не ме́нее);

    si intelligent qu'il soit, il ne réussira pas sans travailler — как < сколь> бы он ни был умён <каки́м бы у́мным он ни был>, он не сдаст экза́мены, е́сли не бу́дет рабо́тать; si complet soit-il, ce dictionnaire ne me suffit pas — как ни по́лон э́тот слова́рь, мне его́ недоста́точно; э́тот слова́рь [о́чень] по́лный, но мне его́ недоста́точно; si difficile qu'il soit de le faire, j'y parviendrai — как ни тру́дно э́то сде́лать, я добью́сь своего́; si mal qu'il ait agi, il faut lui pardonner — хотя́ он и поступи́л пло́хо, ну́жно его́ прости́ть; apportez m'en, si peu que ce soit — принеси́те мне э́того хоть немно́жко

    tu ne l'as pas vu? — Si, je l'ai vu — ты его́ не ви́дел?— Нет, ви́дел;

    personne n'est venu? — Si, ton père — никто́ не приходи́л? — Нет, пришёл твой оте́ц; mais si (contestation) — да нет; je ne l'ai jamais vu.— Mais si, il était hier à la maison — я никогда́ его́ не ви́дел.— Да нет, он был вчера́ у нас в до́ме

    ou plutôt on reprend le prédicat de la phrase précédente;

    je dis que si a — я говорю́, да;

    je n'y vais pas.— Moi, si — я туда́ не пойду́. — А я пойду́; ce n'est pas vrai.— Il dit que si — э́то непра́вда.— [A] — он говори́т, что пра́вда; que si — напро́тив..., да нет; vous ne voulez pas le voir? — Oh que si ! — вы не хоти́те ви́деть его́? — Да нет <↑напро́тив>, хочу́!; si fait! — да, коне́чно!

    SI %=2 conj.
    1. (dans une complétive> ли (en deuxième position); [не]... ли (dans une question indirecte);

    je ne sais pas s'il viendra — я не зна́ю, придёт ли он;

    je ne savais pas s'il viendrait — я не знал, придёт ли он; tu me diras si c'est lui — ты мне ска́жешь, он ли э́то; je lui ai demandé, s'il connaissait déjà beaucoup de mots russes — я спроси́л у него́, мно́го ли ру́сских слов он уже́ зна́ет; il m'a demandé si elle était malade — он спроси́л меня́, не больна́ ли она́; dites-moi si vous l'avez rencontré — скажи́те мне, не встреча́ли ли вы его́

    2. (pour reprendre l'interrogation) ли; как не..., ещё бы + inf (avec exclamation);

    tu l'as rencontré hier? — Si je l'ai rencontré? — ты ви́дел его́ вчера́? — Ви́дел ли я его́?

    ║ connais-tu cet homme? — Si je le connais! — ты зна́ешь э́того челове́ка?— ∑ Как мне не знать его́!, ∑ Ещё бы мне не знать его́!

    3. (conditionnel) v. tableaux « Condition» et « Conditionnel»;
    1) (condition réelle) е́сли;

    si tu le peux, fais-le — е́сли [ты] мо́жешь, де́лай э́то;

    si tu le pouvais, tu le faisais — е́сли <когда́> мог, ты де́лал э́то; si tu le peux, tu le feras — е́сли [ты] смо́жешь, ты сде́лаешь э́то

    si l'on n'applique pas ses connaissances elles disparaissent peu à peu — е́сли ∫ мы не применя́ем <не применя́ть> свои́ зна́ния, они́ исчеза́ют ма́ло-пома́лу;

    si l'on chauffe l'eau à 100°, elle se transforme en vapeur — е́сли ∫ мы бу́дем нагрева́ть <нагре́ть> во́ду до ста гра́дусов, она́ преврати́тся в пар

    2) ( condition irréelle) е́сли бы + subj dans principale;

    si tu l'aidais, il ne ferait pas de fautes — е́сли бы ты помога́л ему́, он не де́лал бы оши́бок;

    si tu l'avais aidé, il n'aurait pas fait de fautes — е́сли бы ты помо́г ему́, он не сде́лал бы оши́бок

    si l'on opère la fission du noyau de l'atome, une énergie colossale est libérée — е́сли расщепи́ть ядро́ а́тома, то выделя́ется коло́ссальная эне́ргия

    (gérondif pf. ou ipf.):

    si l'on connaît les coordonnées d'un point sur un plan, on peut trouver ce point — зна́я координа́ты то́чки на пло́скости, мо́жно найти́ э́ту то́чку;

    si vous étiez arrivés un peu plus tard, vous ne m'auriez pas rencontré — прие́хав немно́жко по́зже, вы не заста́ли бы меня́

    ( langue parlée):

    si nous avions été en retard dé deux minutes, ils seraient partis — опозда́й мы на две мину́ты, они́ бы уе́хали;

    si cela m'arrivait je ferais autrement — случи́сь со мной тако́е, я бы поступи́л ина́че

    si nous avons de l'argent, nous irons à la mer — бу́дут у нас де́ньги, пое́дем на мо́ре;

    si nous avions de l'argent, nous trions à la mer — бы́ли бы у нас де́ньги, пое́хали бы на мо́ре

    (un complément circonstanciel de condition avec les prép. при, без, с; в слу́чае...);

    si l'on diminue la pression — при пониже́нии давле́ния;

    si le travail est mal organisé — без пра́вильной организа́ции труда́; si l'on modifie la température — с измене́нием температу́ры; si l'on prend la grippe — в слу́чае заболева́ния гри́ппом

    1) (un souhait) е́сли бы, хоть бы;

    ah! si on pouvait se baigner! — е́сли бы мо́жно бы́ло купа́ться!, хорошо́ бы́ло бы вы́купаться!

    ║ si seulement — е́сли бы то́лько, хоть бы; si seulement je pouvais dormir! ∑ — хоть бы <е́сли бы то́лько> мне удало́сь засну́ть!; si seulement il arrivait aujourd'hui! — хоть бы ([хорошо́] е́сли бы) он прие́хал сего́дня!

    2) (un regret) ах, е́сли бы;

    ah! si j'avais su! ax, — е́сли бы [то́лько] я знал!, е́сли бы знать!

    3) (une suggestion) что е́сли + inf;

    si on essayait? — что <а> е́сли попро́бовать?, дава́й[те] попро́буем!;

    si nous allions nous promener! — дава́й[те] пойдём прогуля́ться!, что е́сли нам прогуля́ться? 5. (valeur comparative) [— чем] е́сли бы; с'est mieux que si je l'avais fait moi-même — э́то лу́чше, чем е́сли бы я сде́лал э́то сам; comme si — как е́сли бы ║ comme si v.comme

    6. (valeur concessive) да́же е́сли [бы];

    si je suis d'accord avec vous, j'agirai pourtant autrement — да́же е́сли я согла́сен с ва́ми, я бу́ду де́йствовать ина́че

    ║ si ce n'est... — не будь, е́сли не...; то́лько что..., ра́зве что; то́лько ра́зве; il te ressemble, si ce n'est qu'il a moins de cheveux — он похо́ж на тебя́, то́лько что у него́ ме́ньше воло́с; qui a pu le lui dire, si ce n'est toi — кто мог ему́ сказа́ть э́то, е́сли не ты; il n'a pas changé, si ce n'est qu'il est devenu chauve — он не измени́лся, ра́зве что облысе́л; ici tout va bien, si ce n'est qu'il fait froid — здесь всё хорошо́, то́лько вот < что> хо́лодно; je n'ai rien cueilli si ce n'est quelques champignons — я ничего́ не собра́л, кро́ме не́скольких грибо́в

    5. (valeur causale;
    puisque) раз;

    si tu l'as fait, je le ferai — раз ты э́то сде́лал, то я [сде́лаю] то́же

    ║ si... c'est que... — е́сли... < раз>,... то; потому́ что...; si je ne le fais pas, c'est que je n'en ai pas envie — е́сли < раз> я не де́лаю э́того, то потому́ что не име́ю жела́ния

    6. (valeur temporelle) е́сли; когда́;

    si je disais oui, elle disait non — е́сли <когда́> я говори́л да, она́ говори́ла нет;

    s'il venait, nous buvions un verre — когда́ он приходи́л, мы выпива́ли по стака́нчику

    s'il vous plaît, s'il te plaît — пожа́луйста;

    si je ne me trompe — е́сли не ошиба́юсь; si j'étais toi (lui)... — на твоём (на его́...) ме́сте...; si je vous comprends bien — е́сли я вас пра́вильно понима́ю; économiste éminent, s'il en fût — выдаю́щийся экономи́ст, каки́х ма́ло

    si an vient — е́сли кто[-нибу́дь] придёт;

    l'absence de la particule -нибу́дь ou -ли́бо est plus propre au langage parlé;
    et également dans l'interrogation indirecte;

    je ne sais pas si qn. viendra — я не зна́ю придёт ли кто[-нибу́дь];

    s'il arrive qch., préviens-moi au plus vite — е́сли что[-нибу́дь] случи́тся, поскоре́е сообщи́ мне

    m усло́вие; «е́сли»;

    il y a un si — здесь есть одно́ «е́сли» <усло́вие>;

    ● avec des si et des mais on mettrait Paris en bouteille — е́сли бы да кабы́, так во рту росли́ [бы] грибы́ prov.

    SI %=3 m mus. си n indécl.

    Dictionnaire français-russe de type actif > si

  • 20 so

    1) так, таки́м о́бразом

    so? — неуже́ли?, ра́зве?, так?

    so ist es! — (де́ло обстои́т) и́менно так!, таковы́ дела́!

    ist das wírklich so? — так ли э́то на са́мом де́ле?

    so und nicht ánders! — то́лько так!

    so ist es nicht gewésen — э́то бы́ло не так

    er spricht so, dass ihn jéder verstéhen kann — он говори́т так, что ка́ждый понима́ет [что всем поня́тно]

    das hábe ich nur so geságt — я про́сто так э́то сказа́л

    es ist gar nicht so — э́то совсе́м не так

    so sind die Ménschen — таковы́ лю́ди

    so geht es nicht — так де́ло не пойдёт

    so!, ja so!, ach so! — во́т как!

    so óder so, áber ich muss ihn séhen — так и́ли ина́че, но я до́лжен его́ уви́деть

    so méinte ich es nicht — э́того я не говори́л, э́того я не хоте́л сказа́ть

    so étwas hábe ich noch nicht geséhen — ничего́ подо́бного я ещё не ви́дел

    2) так, до тако́й сте́пени

    ein so schöner Tag — тако́й прекра́сный день

    wir háben schon so víele Gelégenheiten versäumt — мы уже́ упусти́ли так мно́го возмо́жностей

    wir wáren da schon so víele Mále — мы уже́ бы́ли там так мно́го раз

    ich wússte nicht, dass er so krank war — я не знал, что он был так бо́лен

    sie war so glücklich / so fréundlich / so nett / so tráurig! — она́ была́ так сча́стлива / так приве́тлива / так мила́ / так печа́льна!

    es war nicht so leicht, das zu tun — бы́ло нелегко́ э́то сде́лать

    warúm bist du so spät gekómmen? — почему́ ты пришёл так по́здно?

    sie ist nicht so schön, wie íhre Schwéster — она́ не така́я кра́си́вая, как её сестра́

    sie war ímmer so gut zu den Kíndern — она́ всегда́ была́ так добра́ к де́тям

    er blieb so lánge, dass... — он остава́лся так до́лго, что...

    ich fréute mich so sehr, dass... — я так си́льно ра́довался, что...

    ich bin nicht so dumm, das zu gláuben — я не так глуп, что́бы пове́рить э́тому

    sei bítte so gut / so fréundlich und hilf mir díese Kóffer trágen — будь так добр / так любе́зен, помоги́ мне нести́ э́ти чемода́ны

    so schnell wie möglich — как мо́жно быстре́е

    rúfen Sie so schnell wie möglich éinen Arzt — позови́те как мо́жно быстре́е врача́

    so bald wie möglich — как мо́жно скоре́е

    komm so bald wie möglich zurück — возвраща́йся как мо́жно скоре́е

    zwéimal so groß — вдво́е бо́льше

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > so

См. также в других словарях:

  • ТАК — (1) ТАК (1) 1. нареч. Обозначает обстоятельство, способ, образ действия в знач. именно таким образом, не как нибудь иначе. Именно так. «Невежи судят точно так.» Крылов. «Так годы многие прошли.» Лермонтов. «Петру Иванычу простительно так думать и …   Толковый словарь Ушакова

  • будь так добр — нареч, кол во синонимов: 18 • будь добр (18) • будь друг (24) • будь другом (25) • …   Словарь синонимов

  • будь добр — нареч, кол во синонимов: 18 • будь друг (24) • будь другом (25) • будь любезен (18) …   Словарь синонимов

  • будь настолько добр — нареч, кол во синонимов: 15 • будь добр (18) • будь друг (24) • будь другом (25) • …   Словарь синонимов

  • будь так любезен — нареч, кол во синонимов: 18 • будь добр (18) • будь друг (24) • будь другом (25) • …   Словарь синонимов

  • будь добр — будь<те> добр( а, ы) Разг. Только в указ. ф. 1. Пожалуйста (форма вежливого обращения с просьбой). = Будь<те> любезен( зна, зны) (в 1 знач.). Будь добр, напиши, скажи, передай… Будьте так добры, пришлите мне экземпляр моей повести… (Л …   Учебный фразеологический словарь

  • Будь добр — БУДЬ ДОБР. БУДЬТЕ ДОБРЫ. Разг. Пожалуйста, прошу. Будьте добры быть на вокзале к тому времени, когда подадут поезд (Вересаев. На японской войне). Кушайте, будьте добры! поклонилась ему казачка. Не побрезгуйте. Корову взяли, так что только коза…… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • пожалуйста — См …   Словарь синонимов

  • Гребёнка, Евгений Павлович — Евгений Гребёнка Євген Гребінка Портрет работы Тараса Шевченко Дата рождения …   Википедия

  • И. П. Павлов — Иван Петрович Павлов Иван Павлов Дата рождения: 26 сентября 1849 Место рождения: Рязань …   Википедия

  • Иван Павлов — Иван Петрович Павлов Иван Павлов Дата рождения: 26 сентября 1849 Место рождения: Рязань …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»